Приголосні звуки бувають дзвінкі (над шумом переважає голос) і глухі (у вимові переважає шум), утворюють пари: [б] і [п], [д] і [т], [в] і [ф], [ж] і [ш], [з] і [с], [г] і [к].

Здзвонювання парних приголосних звуків у корені слова Запам’ятовуємо! Парні за глухістю-дзвінкістю приголосні к, т, п, с, ф, ш звучать дзвінко, коли стоять перед дзвінкими звуками.

Перелічимо літери парних приголосних: б-п, в-ф, г-к, д-т, ж-ш, з-с. Щоб перевірити парний за глухістю-дзвінкістю приголосний, треба підібрати таке однокореневе перевірочне слово, щоб після перевірюваного приголосного звуку був голосний.

Співвідносний ряд глухих і дзвінких приголосних представлений 12 парами звуків. Парні приголосні розрізняються наявністю голосу (дзвінкі) або відсутністю його (глухі). Звуки [л], [л'], [м], [м'], [н], [н'], [р], [р'] [j] – позапарні дзвінкі, [х], [ц], [ч'] – позапарні глухі.