Індуїзм з’явився в Індонезії, головним чином на Яві, Балі і Суматрі, на рубежі нашої ери з першою хвилею індійських переселенців, серед яких були й індуїстські брахмани-жерці. Періодом найактивніших контактів між державами Малайського архіпелагу та Індії були III-IV ст. н. е.

Індуїзм виник на Індійському субконтиненті, причому понад 90% з приблизно 500 млн осіб, які сповідують цю релігію, живуть у Республіці Індія, яка займає більшу частину субконтиненту. Індуїстські громади існують також у Бангладеш, Шрі-Ланці, Кенії, ПАР, Тринідаді і Тобаго, Гайані.

Її основоположником був вайшнавський святий і реформатор Чайтанья (1486-1534). Широкого поширення також набула синкретична форма бхакті, в якій суфізм поєднувався з індуїстськими традиціями веданти та йоги.

Коротко про індуїзм Виникнення його датується 16-15 століттями до н. е., що значно раніше за появу буддизму, християнства, ісламу. Цей факт дозволяє вважати індуїзм найдавнішою релігією людської цивілізації.