По пухкому снігу вони ходять як у валянках, а по насту мчать стрілою на своїх “лижах” – лапках – ніхто не наздожене! Зайчик дуже розумний і хитрий. Просто так під кущик не сховається – спочатку петляти по снігу почне, щоб свої сліди заплутати. Для того, щоб сховатися від зимових морозів, заєць риє нору в снігу.

Взимку підошви лапок зайця обростають густими волосками. Від цього пальці лап сильно розсуваються і виходять ніби “лижі”. Тому зайчик легко бігає навіть по пухкому снігу. А піт, який виділяється на лапках зайця, змащує підошви лапок і захищає від налипання снігу.

Взимку в сильні морози заєць риє в снігу нори 0,5-1,5 м завдовжки, в яких може проводити цілий день і залишати лише в разі небезпеки. Риючи нору, біляк ущільнює сніг, а не викидає його назовні. У тундрі зайці взимку риють дуже глибокі нори довжиною до 8 м, які використовують як постійні сховища.