Але ось що можна зробити.
- Не сваріть і не соромте дитину за її переляк …
- Обговорюйте з нею, що трапилося …
- Розповідайте дитині про свої почуття і страхи (“Мені теж було страшно”) …
- Не тисніть, якщо вона не готова знову пережити те, що її налякало …
- Програйте з дитиною подію, що налякала її
Дитина може здригнутися або заплакати – реакція залежить від її віку та стану психіки. Якщо такі подразники з якихось причин повторюються дуже часто, у дитини може з’явитися тривожність, яка накладає відбиток на її поведінку, розвиток пізнавальних здібностей і її манеру спілкуватися.
Переляк – це рефлекторна реакція на можливу загрозу. До складу реакції зазвичай входить здригання, розширення зіниць, застигання тіла, рідше буває сечовипускання, дефекація, відчуття холоду. Згідно з З. Фрейдом переляк підкреслює дію небезпеки, коли не було готовності до страху.