Як правило, ікра проходить два верстати, а потім зсипається по похилій марлі, що дає змогу прибрати залишкові забруднення. Після грохотіння очищення ікру заливають тузлуком – концентрованим сольовим розчином. Одночасно із засолкою відбувається остаточне очищення зерен.

Сучасне виробництво штучної ікри базується на використанні желюючих агентів. Йдеться про екстракти бурих і червоних водоростей: альгінат натрію та агар. Вони не збільшують калорійність продукту, до того ж завдяки цим речовинам штучна ікра зовні дуже схожа на натуральну.

Для цього робиться розчин марганцю, який дезінфікує ікру. Потім, щоб повернути ікринкам блиск, додається олія. І наприкінці, щоб прибрати гіркоту, додається аскорбінова кислота. Після цих маніпуляцій ікра має вигляд як свіжа і на вигляд, і на смак.

Синтетична ікра (також штучна ікра, білкова ікра зерниста) – сурогатний продукт, що імітує за смаком і виглядом риб’ячу ікру, здебільшого – лососевих і осетрових риб. На вигляд така ікра схожа на натуральну. На смак – це пружні кульки з желатину з рибою і легким присмаком маргарину.