Історія Першу комерційну автоматизовану стільникову мережу (покоління 1G) NTT (Nippon Telegraph and Telephone) було запущено 1979 року в Японії, спочатку в столичному районі Токіо. Протягом п’яти років мережа NTT була розширена і охопила все населення Японії, ставши першою загальнонаціональною мережею 1G.

Перший стандарт 3G був розроблений у 1992-1993 рр. у США і називався IS-95 (діапазон 800 МГц). Він почав застосовуватися з 1995-1996 рр. у Гонконзі, США, Південній Кореї, причому в Південній Кореї – найширше, а в США почала використовуватися і версія цього стандарту для діапазону 1900 МГц.

У 1999 році організації низки країн, а саме: Японія, Китай, США, Корея і європейські країни, домовилися про створення загального стандарту UMTS. Для робіт зі стандартизації 3G було створено міжнародну групу 3GPP (3rd Generation Partnership Project).

Покоління стільникового зв’язку – це набір функціональних можливостей роботи мережі, а саме: реєстрація абонента, встановлення виклику, передача інформації між мобільним телефоном і базовою станцією радіоканалом, процедура встановлення виклику між абонентами, шифрування, роумінг в інших мережах, а також набір послуг, що надаються в мережі …