Забувшись на ліжку перед обідом, Ілля Обломов (див. статтю Образ Обломова) бачить уві сні рідний маєток, де він народився й виріс. Це – благословенний куточок, де немає ні моря, ні високих гір, ні дрімучих лісів – нічого грандіозного, дикого й похмурого. (Див.

Значення глави “Сон Обломова” дуже велике, адже вона показує витоки зародження обломовщини. Це явище стосується не тільки Іллі Ілліча, це спосіб життя кожного мешканця Обломівки – від поміщиків до слуг. Усе в Обломівці було спрямовано на те, щоб зберігати спокійне існування без потрясінь і тривог.

У продовження сну Обломов бачить себе 13-14-річним хлопчиком. Обломов навчається в пансіоні, який організував німець Штольц, що живе неподалік. У цьому пансіоні з Обломовим навчається Андрій Штольц. Навчаючись у пансіоні, Андрій допомагає ледачому Іллюші робити уроки.

Сон Обломова виступає, як експозиція, і відіграє важливу роль у всьому творі. Експозицію автор твору вставив не на початку, а в середині, як якийсь задум. Автор уві сні Обломова показав, яке дитинство і юність були в Обломова, і чому він став саме таким, яким він видається в романі.