Своєю сучасною формою смичок завдячує Франсуа Турту, який зробив важливі вдосконалення в улаштуванні голівки і колодочки смичка. Так само ним було встановлено оптимальну кількість волосинок – 155 – 200 штук, яку і сьогодні використовують як норму під час вставки волосинок.

Заміна волосини є найпоширенішим видом сервісу для смичка. Професійні музиканти змінюють волосину в середньому двічі на рік. Учні та аматори – раз на рік або рідше. Причини зміни волосини різні: фізичний знос, волосина стирається, стає гладкою і погано тримає каніфоль.

Основні частини смичка – злегка вигнута тростина, зроблена з еластичного дерева, і натягнуте на ній кінське волосся (перед грою волосся натирають каніфоллю).

Так само, волосся має відповідати моделі смичка – більш тонке волосся призначене для скрипкового смичка, товстіше – для віолончельного, найтовстіше волосся – для контрабасового. Діаметр волосини перебуває в прямій залежності від кольору волосини і країни її походження.