1) а) Об’єднаний, сконцентрований в одному місці. б) Спрямований в одне місце, в одну точку. 2) а) Спрямований, звернений на що-л. одне.

який спрямував усю увагу, думки на що-небудь одне ◆ Відсутній приклад уживання (див.

зосереджені – кр. дієприкметник, минулий час, страд, мн. ч.

Частина мови слова зосереджений а – дієприкметник, утворений від дієслова зосередити. Початкова форма: зосереджений (називний відмінок однини чоловічого роду). Постійні ознаки: дієприкметник, минулий час, доконаний вид. Непостійні ознаки: однина, жіночий рід, коротка форма.