miasto – “місто”): Міщанин – міський обиватель . У Росії до 1917 року – людина, що входить до міщанського стану, який складався з дрібних домовласників, городян і ремісників.

Міщанство – визначення типу характеру й особистості людини. За одним визначенням, міщанин – людина, для якої характерні такі риси, як дріб’язковість, скупість, відсутність твердих переконань, почуття відповідальності перед суспільством.

Міщанин (від англ. място – місто) – стан у Великому князівстві Литовському, Речі Посполитій, Російській імперії. Міщанами були жителі містечок і міст. Спочатку звалися місцевими жителями. У Російській імперії до 1917 року – стан, нижчий розряд міських обивателів.

Зазвичай міщанами називають малоосвічених людей, чиї інтереси дріб’язкові й обмежені власним побутом і благополуччям, а епітет “міщанський” часто докладають до смаку, по-обивательськи поганого.