Білки поширені по всіх лісах північної Азії та Європи; у Північній і Південній Америці, від Канади до Аргентини. Звичайна білка живе в лісах Криму, Кавказу, Тянь-Шаню. Немає білок у Гренландії, Новій Зеландії, Новій Гвінеї та на Мадагаскарі. Спосіб життя переважно деревний.

У дуплах Притулки звичайна білка влаштовує тільки на деревах. У листяних лісах зазвичай живе в дуплах, натаскуючи туди м’яку підстилку з трави, деревних лишайників, сухого листя. У хвойних будує кулясті гнізда із сухих гілок (гайна), які зсередини вистилає мохом, листям, травою, шерстю.

Кожна білка має близько 15 таких жител. Взимку білка залишає своє житло тільки на час годівлі, а весь інший час спить у своєму затишному притулку. Іноді взимку в одному гнізді або дуплі одночасно можуть проживати від 3 до 6 білок. Харчуються білки в цю пору року своїми запасами або запасами інших дрібних гризунів.

А дерева білка любить усілякі: і сосну, і ялину, і березу, і осику, і модрину, і… і все-все-все на світі. Зовсім не обов’язково це звірятко сидітиме там, де є шишки. Білку однаково часто можна зустріти і на листяних, і на хвойних породах дерев. Був би ліс чи хаща – а де пострибати, білка собі знайде.