За старою традицією, не можна виносити небіжчика до полудня і після заходу сонця, щоб сонце, яке заходить, могло “захопити” померлого із собою. Рідним не можна нести труну, щоб небіжчик не повів за собою в могилу кровного родича.

Як вважають християнські священики, не можна ховати людину раніше третього дня. До цього часу душа ще тісно пов’язана з тілом, і якщо провести поховання раніше звичайного терміну, то цей зв’язок обірветься.

Покійного не можна чіпати і цілувати. З містичного погляду, це поганий знак. З точки зору медицини, це загрожує зараженням будь-якою інфекцією.

З давніх-давен існує повір’я, що небажано вмирати на перині. Вважається, що в такому разі на “суді” змусять рахувати пір’я. Примічають коли помирає людина: вранці, до обіду – значить, не прожила покладений термін, ввечері або вночі – прожила всі відміряні роки.