Картина в живописі (італ. cartina – тонкий, гарний папір, від італ. carta – папір) – твір образотворчого мистецтва, який “відносно обмежений від довкілля і передбачає зосереджене, тривале сприйняття з однієї фіксованої точки зору”.

Походження слова “картина” “Картина” походить від італ. сartinа, що означає “тонкий, гарний папір” і є похідним від слова сarta – папір. На Русі слово увійшло в ужиток за царя Петра I, який значно визначив напрямок розвитку Росії у XVIII столітті.

В образотворчому мистецтві сьогодні є чіткий поділ: живопис – це робота з пензлем і фарбами на щільних матеріалах, малювання – це використання всіх інших матеріалів на папері.

Прийом “картина в картині” називається мізанабім. Термін походить від французького mise en abyme – “помістити геральдичний елемент у центр герба”. Сьогодні мізанабім – це вбудовування одного художнього твору всередину іншого.