“Медична психологія” виступає як збірний образ царини та місця психологічної спеціальності, а “клінічна психологія” претендує на цілісну наукову і практичну психологічну дисципліну [3], але, мабуть, у Росії в перше десятиліття ХХI століття вона тільки “претендує”.

Клінічний психолог має право проводити діагностику, оскільки володіє необхідними знаннями з фізіології та анатомії. У звичайного психолога все залежить від його освіти. Може, якщо є базова медична освіта. Без медичної освіти психолог не має права виписувати медикаменти.

– клінічний (медичний) психолог – не лікар, але з відповідною підготовкою з психотерапії може займатися немедичною психотерапією; – психолог – це не лікар і не психотерапевт, проводить консультації та психокорекцію, використовує в роботі психотерапевтичні методи.

Основна мета роботи медичного психолога: підтримання і відновлення психічного і соматичного здоров’я. Цей фахівець проводить роботу з виявлення умов, що перешкоджають гармонійному розвитку особистості пацієнта або ускладнюють його.