22 роки, дочка Пульхерії Олександрівни Раскольникової, молодша сестра Родіона Романовича Раскольникова, у фіналі – дружина Дмитра Прокоповича Разуміхіна.

Випадкова перехожа, яка зустрілася Раскольникову на бульварі напередодні злочину. “Визираючи лавку, він помітив попереду себе, кроків за двадцять, жінку, яка йшла, але спочатку не зупинив на ній жодної уваги, як і на всіх предметах, що миготіли досі перед ним. <…>

Родіон Раскольников і Соня Мармеладова – два головні герої роману, що постають як два зустрічні потоки. Їхній світогляд становить ідейну частину твору. Соня Мармеладова – моральний ідеал Достоєвського. Вона несе із собою світло надії, віри, любові та співчуття, ніжності та розуміння.

Вдова колезького асесора; мати Наталії Єгорівни Зарніциної, квартирна господиня Родіона Романовича Раскольникова. Наступного дня після вбивства ним старої баби-процентщиці його викликали до поліцейської дільниці повісткою, як виявилося, – всього лише через борги господині.