354 рік. У Європу зі сходу вторглися гуни – “народ вершників”. Початок Великого переселення народів.

Велике переселення народів – умовна назва сукупності етнічних переміщень у Європі в IV-VII століттях, головним чином із периферії Римської імперії, ініційоване вторгненням гунів зі сходу в середині IV століття н. е.

Велике переселення народів у IV-VII ст. дало поштовх до найбільших міграцій, привівши в рух величезні маси населення, що просувалося до кордонів Римської імперії. Усі подальші події, що призвели спочатку до розколу великої Римської імперії, а потім і до падіння в 476 р.

Велике переселення народів – масштабний міграційний процес, що відбувався у II-VII столітті. Під час цього процесу пішла в минуле Римська імперія. Її місце зайняла спадкоємиця Риму – Візантійська або Східно-Римська імперія. На сцену історії вийшли нові народи – франки, готи, слов’яни, угорці тощо.