“Могуча купка” – творча співдружність російських композиторів, що склалася наприкінці 50 – на початку 60-х рр. 19 століття. Відома також під назвою “Нова російська музична школа”, Балакіревський гурток.

МОГУЧА КУ́ЧКА “Могучою купкою” називали творчу співдружність російських композиторів на чолі з Мілієм Балакірєвим. Вона склалася в Санкт-Петербурзі наприкінці 1850-х – на початку 1860-х років.

Назва “Могуча купка” вперше зустрічається у статті Стасова “Слов’янський концерт п. Балакірєва” (1867): “Скільки поезії, почуття, таланту і вміння є у маленької, але вже могутньої купки російських музикантів”.

Однак із часом конфлікт згладжувався, і 1871 року Римський-Корсаков навіть став професором Петербурзької консерваторії. “Могутня купка” розпалася в середині 1870-х років.