Предками чеченців були численні нахські племена, які володіли спільною ідентичністю і мали загальну самоназву, що походять від слова нах (чечен. нах) – у нахських мовах “люди”, “народ”.

Зародження чеченського племені (XII-XIII ст.) Етнонім достовірно зафіксовано в одному грузинському джерелі на початку XIV століття, де серед інших етнонімів згадано народ нохче серед християнської пастви патріарха Євфимія/Еквтіме III (католікос-патріарх Грузії в 1310-1325 рр.).

Чеченці – найдавніший народ Кавказу. Вони з’явилися на території Північного Кавказу в 13 столітті внаслідок поділу кількох стародавніх міст і є найбільшим етносом, що проживає на цій території.