Брак кадрів у Білого руху. Білогвардійцям відчайдушно не вистачало навчених кадрових офіцерів, через що страждала ефективність управління. Рядових солдатів теж бракувало, і в армію вербували полонених червоноармійців, що зі зрозумілих причин теж не сприяло зміцненню бойового духу.

Однією з ключових причин поразки Білого руху став його союз з іноземними державами. Практично від самого початку Громадянської війни лідери білих заручилися підтримкою більшості тогочасних незалежних держав.

Однією з причин поразки Білого руху в Громадянській війні стала відсутність політичної єдності серед лідерів Білого руху.

Поразка білих у Криму 1920 року стала однією з найбільш висвітлених російською еміграцією тем Громадянської війни. Як правило, у більшості спогадів і оглядових робіт учасники Білого руху намагалися осмислити події, що відбулися тоді. Реформи, розпочаті в Криму правителем Півдня Росії генералейтенантом П. Н. Н.