Джерело інфекції – людина. Стійкість у зовнішньому середовищі в холерного вібріона висока: у фекаліях він зберігається до 150 днів; у вигрібних ямах – до 106 днів; у ґрунті – до 60 днів; на поверхні фруктів і овочів – до 4 днів.

Зараження у вересні 1854 року п’ятисот людей у самому центрі Лондона шокувало вікторіанську Англію і, завдяки дослідженням Дж. Сноу, стимулювало вдосконалення систем водопостачання та каналізації. Усього вченими виділяється сім пандемій холери: Перша пандемія, 1816-1824 рр. Друга пандемія, 1829-1851 рр.

Поточну версію сторінки поки не перевіряли досвідчені учасники, вона може значно відрізнятися від версії, перевіреної 1 вересня 2021 року; перевірки потребують 2 правки…. Епідемія холери в СРСР (1970)