П. Павлов створив новий розділ фізіологічної науки – фізіологію вищої нервової діяльності, на основі відкритого ним феномена – умовного рефлексу.
У дослідах із уявним годуванням Павлов довів те, що секреція шлункового соку, викликана дією їжі на рецептори ротової порожнини, має рефлекторний характер. Під час “уявного годування” стравохід перерізається так, щоб їжа не потрапляла до шлунка.
Перший російський лауреат Нобелівської премії, творець вчення про вищу нервову діяльність, автор класичних праць із фізіології кровообігу і травлення: Іван Петрович Павлов перший у світі запропонував термін “умовний рефлекс” і сформулював основний принцип психології людини.