Межа – межа земельних ділянок, вузька смуга необробленої землі між сусідніми сільськогосподарськими наділами. Поворотні точки межі могли відзначатися межовим деревом, межовим каменем або іншим межовим знаком.

У цьому вірші з контексту зрозуміло, що мається на увазі під межею непроорана смужка між полями, де росте трава, зазвичай траву там косять для зручності пересування, але у вірші вона некошена.

Морфологічні та синтаксичні властивості