Консули володіли вищою цивільною і військовою владою, набирали легіони і очолювали їх, скликали сенат і комісії, головували в них, призначали диктаторів, здійснювали ауспіції і так далі. У надзвичайних обставинах сенат наділяв консулів необмеженими повноваженнями.

Консул (лат. consul) – посадова особа, якій доручено державою, що її представляє, виконання консульських функцій у межах відповідного консульського округу на території держави перебування, тобто для захисту юридичних та економічних інтересів своєї держави та її громадян.

У ті далекі часи ще в період існування Римської республіки в сенаті була посада Консула. Так консули вирішували найважливіші зовнішні та внутрішні державні питання, які стосувалися: дипломатичних відносин, торгівлі, війни, провінційної політики тощо.

Обрання членів Сенату і Державної ради. Репресивні заходи проти преси. Заснування префектур та адміністративна реформа. Розгром Австрії та зміцнення влади Бонапарта.