Відвідування могили на другий день після поховання Для цього на могилу приносять їжу (варені яйця, пісне м’ясо, бутерброди), які складають у місці поховання. Самим їсти ці страви не можна. Їх роздають нужденним із проханнями пом’янути покійного. Традиція поминального сніданку сягає корінням давніх слов’ян.

Наступного дня після похорону правильним вважається прийти на могилу і в тиші помолитися за душу померлого. Язичницьких традицій на кшталт приношення їжі краще все-таки не дотримуватися, оскільки від них користь тільки бродячим тваринам.

Пам’ятник або надгробок зазвичай ставлять на могилі через рік після похорону. До цього на місці поховання ставлять хрест (у християн) або інший тимчасовий символ. Через рік, коли земля утрамбується, могилу поправляють і облаштовують. Краще робити це навесні або восени.

Людина ніби скидає якийсь вантаж зі своїх плечей. Йти з цвинтаря потрібно не обертаючись і не повертаючись, щоб не потягнути за собою душі покійних. При цьому не потрібно говорити “До побачення” – це може бути сприйнято як бажання скоро зустрітися на тому світі. Завжди потрібно говорити “Прощавай”.