Папаха як елемент військової форми одягу У російській армії прообразом папахи була хутряна шапка, яку з 1817 року носили військовослужбовці деяких частин на Кавказі і в Середній Азії. Однак офіційно як зимовий головний убір, та й то тільки в козацьких військах, папаху було встановлено лише 1855 року.

Ця шапка з каракулю є знаком високої довіри і визнання – її не дарували кожному зустрічному просто з жалю або поблажливості. Якщо чеченець вирішив подарувати свою папаху, то обдарована людина дійсно заслужила своїми вчинками цей дорогий подарунок.

З папахою пов’язано багато звичаїв горян – це не тільки головний убір, в якому взимку тепло, а влітку прохолодно; це символ і знак. Чоловік ніколи не повинен знімати папаху, якщо він когось просить про щось. За винятком тільки одного випадку: папаху можна зняти тільки тоді, коли просять про прощення кровної помсти.

Кілька десятиліть тому папаха уособлювала мужність і була своєрідним символом честі та гідності кавказьких чоловіків. Якщо хлопець дозволяв собі з’явитися на кавказькому весіллі без головного убору, то це вважалося мало не образою для всіх запрошених.