У великих колбах знаходяться ртуть і спирт, а робітники заливають у ці колби азотну кислоту. Колби забезпечені повітряними холодильниками-конденсаторами, які охолоджують пари, що виділяються під час реакції. На цій стадії виходить розчин гримучої ртуті, який ще відносно безпечний.

Легко вибухає при ударі, дії полум’я, розпеченого тіла тощо. При обережному нагріванні гримуча ртуть повільно розкладається, починаючи вже зі 100 °C. За 130-150 °C на повітрі самозаймається з вибухом.

Ртуть, як і інші метали, отримують із руди, насамперед із кіноварі HgS, найпоширенішого ртутного мінералу на Землі (на фото). Під час нагрівання кіноварі виділяються пари чистого металу, які потім конденсуються в рідку ртуть.