Бета-розпад (β-розпад) – тип радіоактивного розпаду, зумовлений слабкою взаємодією, що змінює заряд ядра на одиницю без зміни масового числа.

Бета-розпад, b-розпад, радіоактивний розпад атомного ядра, що супроводжується вильотом з ядра електрона або позитрона. Цей процес зумовлений мимовільним перетворенням одного з нуклонів ядра на нуклон іншого роду, а саме: перетворенням або нейтрона (n) на протон (p), або протона на нейтрон.

3) Бета-розпад Явище β-розпаду полягає в тому, що ядро (A,Z) мимовільно випромінює лептони 1-го покоління – електрон (позитрон) і електронне нейтрино (електронне антинейтрино), переходячи в ядро з тим самим масовим числом А, але з атомним номером Z, на одиницю більшим або меншим.

Бета-випромінювання виникає під час розпаду ядер радіоактивних речовин. Швидкість β-частинок може варіюватися від 100 тис. км/с до швидкості світла. Однак у біологічну тканину вони здатні проникнути тільки на 2,4-2,6 см.