Назва походить від методу вимірювання за допомогою “відпалу” і, за цитатою з “Повного зібрання законів Російської імперії” 1830-го року, “визначається так, щоб, влита в казенну затавровану відпалювачку, проба її під час відпалу вигоріла в половину”.

Горілку можна отримати з будь-якої крохмалевмісної сировини – зерна, буряка, очерету. Але напівгар готується виключно із солоду. Відрізняються і технології виробництва. “Середньостатистичну” горілку отримують промисловим способом – ректифікацією спиртів.

Полугар – це зерновий дистилят, а не самогон*. Тому полугар п’ють як до їжі, так і як дижестив.

Як пити Полугар Можна маленькими ковтками, можна залпом – тут, як самі того забажаєте. Полугар прекрасно, як то кажуть, “йде” в чистому вигляді. А закушувати можна традиційними російськими стравами, які ми звикли подавати до горілочки: соління, оселедець, м’ясні страви тощо. Ідеально пити охолодженим.