Мефістофель передчуває момент, коли по праву заволодіє його душею. Але в останню хвилину ангели забирають душу Фауста просто перед носом диявола. Уперше Мефістофелю зраджує самовладання, він шаленіє і проклинає сам себе. Душу Фауста врятовано, а отже, його життя зрештою виправдане.

У суперечці між Богом і Дияволом перемагає перший. Основним підтвердженням цього є порятунок душі головного героя. Всевишній рятує Фауста, тому що любить людей. Бог – це любов. Якщо вивчати це питання за Біблією, то можна зрозуміти, що ці слова є правдивими.

Фауст – учений, якого охоплює нудьга і туга. Після спроби самогубства він закликає диявола, щоб отримати нові знання та магічну силу, які дозволили б йому віддатися усім земним насолодам і оволодіти всіма знаннями світу.