Природний добір – це рушійна сила еволюційного процесу, завдяки якій формуються нові види в природі. Феномену природного добору найчастіше протиставляється явище штучного добору. Штучний добір – це вибірка і закріплення в геномі особин певних ознак, корисних для людини.

СТУЧНЕ І ПРИРОДНЕ – онтологічна характеристика об’єктів внутрішньої та зовнішньої реальності, що розрізняє їх за способом походження, існування та зникнення. Уперше співвідношення “штучного і природного” як філософська проблема було осмислено Платоном (“Софіст” 219 а-с; 268 d та ін.).

Штучний добір – добір, здійснюваний людиною, з метою виокремлення і збереження особин з найбільш корисними для людини ознаками. Фактори, що впливають на штучний добір: ступінь мінливості вихідного матеріалу кількість вихідних особин