Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності відповідно до законодавства.

Робочий час складається з фактично відпрацьованого часу протягом дня. Він може бути меншим або більшим за встановлену для працівника тривалість роботи. До робочого часу включаються й інші періоди в межах норми робочого часу, коли робота фактично не виконувалася.

Режим робочого часу може встановлюватися тільки правилами внутрішнього трудового розпорядку, на відміну від чинної зараз норми, яка дозволяє закріплювати його в колективному договорі. Для працівників з індивідуальним режимом він встановлюється трудовим договором.

До робочого часу належить також час роботи, виконаної за пропозицією, розпорядженням або з відома наймача понад установлену тривалість робочого часу (надурочна робота, робота в державні свята, святкові та вихідні дні) (ч. 2 ст. 110 ТК РБ).