Тривалий стан деперсоналізації дуже небезпечний, він може викликати думки про суїцид. Стан деперсоналізації в деяких випадках супроводжується дереалізацією (порушення сприйняття і пам’яті). Відмінність деперсоналізації від галюцинацій та ілюзій у тому, що навколишній світ визначається правильно.

У такому стані пацієнт може втратити відчуття зв’язку з реальністю. Одночасно може з’явитися туга і страх, панічні атаки. Через притупленість або відсутність емоційних переживань і реакцій людина починає сумніватися у власному психічному здоров’ї та вважає себе неповноцінною.

У більшості випадків ті, хто страждає на дереалізацію, зберігають контроль над собою, адекватність реакцій і раціональне мислення. Якість життя значно погіршується через іншу причину: світ сприймається нечітко, неясно, відсторонено – як декорація, фільм або сон.

Відчуженість від себе, суспільства; Притуплення почуттів та емоцій; Втрата власного “Я”; Занепокоєння щодо “ненатуральності” своєї поведінки та думок.