Меті́да Меті́да, також Метіс (ін.-грец. Μῆτις – думка, премудрість), – у давньогрецькій міфології богиня – уособлення мудрості, титаніда (океаніда), донька Океану й Тефіди (Гесіод, Теогонія), перша дружина Зевса (Ibid.).

Дружина і сестра титана Кроноса, мати богині домашнього вогнища Гестії, богині полів і родючості Деметри, богині родин і пологів Гери, бога підземного царства Аїда, бога морів Посейдона, бога грому і блискавки Зевса ….Рея (міфологія)

Тут же Павсаній передає розповідь, що Зевс, закохавшись у Геру, перетворився на зозулю, яку дівчина спіймала, граючись і сміючись. З цього моменту почалися любовні стосунки Зевса і Гери, пізніше вони одружилися, який, за свідченням Гомера, залишався таємним протягом трьохсот років.