Сучасні системи відеоспостереження зберігають інформацію двома способами: записують зображення на штатний накопичувач або ж на віддалений сервер. Штатний накопичувач – це жорсткий диск, який встановлюється у відеореєстратор або в комп’ютер. Також це може бути флеш-карта, яка вбудовується безпосередньо в камеру.

Термін зберігання архівної відеоінформації з камер під’їзного та дворового відеоспостереження становить 5 календарних днів, з камер відеоспостереження місць масового скупчення громадян, об’єктів торгівлі, освітніх та медичних організацій – 30 календарних днів.

Принцип роботи системи досить простий: камера зчитує інформацію про зображення тих, хто знаходиться перед нею, і передає її через відеокабель на відеореєстратор. Відеореєстратор обробляє отриману від камери відеоінформацію, виводить відео на монітор і записує інформацію до себе в пам’ять або на знімний носій.

У роздрібній торгівлі необхідний термін зберігання відеозаписів у локальній мережі становить 7 днів. Щотижня відеоматеріал завантажується в центральний запам’ятовуючий пристрій, де зберігається ще протягом 31 дня.