Уйгури (самоназва – тюрк, з 1921 також уйгур, уйг. ئۇيغۇرلار, uyghurlar, раніше – uyƣurlar, кит. 维吾尔, Wéiwú'ěr, раніше – татари Східного Туркестану, таранчі, кашгарлики) – тюркський корінний народ Східного Туркестану, нині Сіньцзян-Уйгурський автономний район КНР.

Уйгури (самоназв.: уйгур, ілійці, кашгарці, таранчі) – народ у північному Китаї (бл. 10 млн чол.). Живуть також у Казахстані (243 тис. осіб, 1999), Киргизії (50), Узбекистані (20), Туреччині, Туркменії.

Уйгури – мусульманський народ, протягом століть проживає на північному заході Китаю. Більшість уйгурів оселилася на території найбільшої за площею провінції Сіньцзян, що є одним із найменш населених і найвіддаленіших регіонів країни.

Уйгурсько-караханідська мова Мова близька до давньоуйгурсько-ідикутської, але не є її родичем. Ці дві мови тривалий час співіснували, як і дві держави – Караханідів у Кашгарії та Ідикутів у Турфані. М. Кашгарі, для якого уйгурсько-караханідська була рідною мовою, називав її “хакані”.