У народній медицині застосовується як шлунковий засіб, відваром миють голову за випадіння волосся, п’ють за зубного болю. Порошок кореневища лепехи приймають всередину (на кінчику ножа) за печії, запалення нирок і сечового міхура. Для зміцнення ясен порошок коренів підмішують до зубного порошку.

Ефективний лепеха за хвороб жовчних шляхів і печінки, каменів у нирках. Препарати з коріння підвищують апетит, покращують травлення, відвар допомагає за хвороб сечового міхура, нервової системи, за туберкульозу, ревматизму. Жіночі захворювання теж можна вилікувати за допомогою лепехи, порошком присипають рани.

Лепеху використовують у разі бронхіту, плевриту, жовчнокам’яної та нирковокам’яної хвороб, у період клімаксу і як засіб у разі імпотенції. У монгольській народній медицині кореневища вживали як загальнозміцнювальний і тонізувальний засіб у разі стомлення, виснаження й ослабленого харчування, для зниження артеріального тиску.

Лепеха звичайна (Лепеха болотна, Acorus Calamus L) – багаторічна рослина родини ароїдних. Народні назви: ірний корінь, татарське зілля, касатник. Виростає біля струмків, по берегах річок і озер. Широко застосовується як ароматична гіркота, що підвищує апетит і поліпшує травлення.