Зазвичай підозри в батьків виникають із двох років, коли дитина не говорить або говорить погано. І тільки ближче до трьох-чотирьох років ставлять діагноз “розумова відсталість”, оскільки проблема стає явною.
Багато державних установ, комісій, “фахівців” часто ставлять 4-5 річній дитині діагноз розумова відсталість, ставлячи водночас штамп на дитину і її сім’ю.
Особливості розумово відсталих дітей від 3 до 5 років
- слабкий тонус м’язів;
- кінетоз – відчуття нудоти під час монотонних коливань, кажучи простими словами, “морська хвороба”;
- проблеми із сечовипусканням;
- часті головні болі;
- дратівливість, швидка стомлюваність, неможливість концентрувати увагу.
Розумово відсталі діти – діти, які мають стійке, необоротне порушення психічного розвитку, насамперед інтелектуального, що виникає на ранніх етапах онтогенезу внаслідок органічної недостатності ЦНС.