Інструмент створений у XVI-XVII століттях на основі гуслей крилоподібних і шоломоподібних. Побутував і як переносний інструмент, який покладався горизонтально на коліна гусляра. Здебільшого ж був поширений як нерухомий інструмент із кількістю струн 55-66.

Один із найулюбленіших і найвідоміших інструментів, звісно ж, гуслі Гуслі – найдавніший російський щипковий струнний музичний інструмент – перші згадки про гуслі знайдено в джерелах 5 століття нашої ери. Більш сучасним різновидом гуслів є арфа. Музикант, який грає на гуслях, називається гусляром.

Історія виникнення гуслів дуже поетична. Назва цього струнного щипкового музичного інструменту, за однією з версій, походить від слова “гусла”. Саме так у Стародавній Русі називалася тятива лука. Під час пострілу вона видавала характерний звук, у якому стародавні люди почули незвичайну мелодійність.

Традиційні гуслі – завжди щипковий інструмент, а ось стаціонарні могли бути і щипковими, і клавішними. На клавіроподібних гуслях грали переважно представники російського духовенства. Такі гуслі мали фортепіанний лад, а розташування струн відповідало білим і чорним клавішам (загалом 55-66 струн).