Відомості про появу козаків у пониззі Дніпра датуються кінцем XV ст. . (можливо, це сталося й раніше див. Перші згадки та походження). Перша писемна згадка про створення в пониззі Дніпра укріпленого козацького табору (Січі) залишена під 1492 роком польським хроністом Мартіном Бєльським.

Це різні групи козаків, які з’явилися в історичних джерелах приблизно в один час – у XV-XVI століттях. Вони мали схожий уклад і жили неподалік одна від одної. Запорожці – вздовж Дніпра на території сучасної України, донські – вздовж нижнього Дону на території сучасної Росії.

За національністю 78% козаків були росіянами, 17% – українцями, а 5%, що залишилися, припадали на зарахованих до козацтва калмиків, осетинів, татар, бурят, монголів і якутів. Отаманом усіх козацьких військ традиційно з 1827 р. значився спадкоємець престолу.

у 16-18 ст. в пониззі р. Дніпро, за порогами.