Перша письмова звістка про Карачай і карачаївців датована 1639 роком, хоча за історичними документами та літописами карачаївці відомі на нинішній території їхнього проживання з VI століття до нашої ери (за Геродотом). Вчені стверджують, що 2000 років тому вже на Кавказі жили тюрки.

Карачаєво-балкарський народ сформувався наприкінці раннього Середньовіччя, і довгий час західну гілку карачаєво-балкарської народності (карачаївську) джерела називали аланами. Після татаро-монгольської навали і походу Тамерлана в 1395 р.

Насправді, карачаївці та балкарці один і той самий народ і мають спільних предків в особі чагатайців (татар), які прийшли з Криму через Абхазію та гірський перевал до верхів’їв Кубані.