Відомо, що фуросемід додатково впливає на проксимальні звивисті канальці нефрону, де відбувається реабсорбція більшої частини фосфатів і бікарбонатів. Торасемід, навпаки, не впливає на проксимальні канальці, спричиняє меншу втрату фосфатів, бікарбонатів і калію із сечею.

Важливою перевагою торасеміду є висока біодоступність, яка становить понад 80% і перевершує таку у фуросеміду (50%). Біозасвоюваність торасеміду не залежить від вживання їжі, у зв’язку з чим, на відміну від фуросеміду, з’являється можливість застосовувати його в будь-який час доби.

Набагато важливіше пам’ятати, що 10 мг “Торасеміду” еквівалентні 40 мг “Фуросеміду”.

Торасемід можна застосовувати протягом тривалого часу.