Дванадцять апостолів – дванадцять безпосередніх учнів Ісуса Христа – Симон Петро, Андрій, Яків Зеведеєв, Іоанн Зеведеєв (Богослов), Пилип, Варфоломій, Фома, Матвій, Яків Алфєєв, Яків Алфеєв, Юда Фаддей, Симон Кананіт, Іуда Іскаріот (Мф. 10:2-4).

Дванадцять апостолів (грец. απόστολος – “посол, посланець”) – дванадцять найближчих учнів Ісуса Христа (не слід плутати з апостолами від сімдесяти).

Число “70” має символічне значення, пов’язане зі Старим Заповітом. Так, Книга Буття повідомляє про 70 народів, що вийшли з утроб дітей Ноя, а в Книзі Чисел Мойсей “зібрав сімдесят чоловіків зі старійшин народу і поставив їх біля скинії” (Чис. 11:24).

За часів перебування Ісуса Христа на землі, 12 осіб були названі Його учнями. Дванадцять учнів слідували за Ним і вчилися від Нього. Після Свого воскресіння, Він відправив учнів (Матвія 28:18-20; Дії 1:8), щоб вони були Його свідками. Тоді їх назвали дванадцятьма апостолами.