У вузькому розумінні, традиційному у викладанні російської мови, під постфіксом розуміють морфему, яка розташовується після закінчення; у російській мові це зворотн і-ся т а-сь у дієсловах (триматися, тримайся), а тако ж-то, -либо т а-нибудь у займенниках і прислівниках (хтось, де-небудь, що-небудь).

Постфікс стоїть наприкінці, і виділяється спеціальним значком, який малюють просто над ним (зазвичай у школах діти позначають частини слова за допомогою кар андаша, а не ручки).

У російській мові є такі постфікси: -либо (какой-либо), -нибудь (где-нибудь), -то (якийсь), -те (пройдемте), -ся/сь (постригСЯ, согласисилаСЬ), -ка (давай-ка), -таки (з’явився-таки).

Постфікс – це морфема, що стоїть позаду закінчення і слугує для утворення нових слів або нових форм слова. Постфікси – "сь",ся","то","або","нибудь".