|| Бездоказовий, такий, що не допускає заперечень, категоричний. – Кожен зобов’язаний робити те, що йому здається правдою, – відповідала вона якимось догматичним тоном.

(Dogmatiker) – той, хто стверджує будь-що без достатнього обґрунтування і дотримується своєї думки, незважаючи на вагомі зустрічні доводи.

Догмати́зм (від ін. -грец. δόγμα “думка, вчення; рішення”) – спосіб мислення, що оперує догмами (незмінні вічні положення, які вважають незмінними, які не піддаються критиці), і спирається на них.

Догма , або догмат – основне положення будь-якого вчення, що приймається в рамках цього вчення істинним, без вимоги доказу.