Аль-Фарабі – автор коментарів до творів Аристотеля (звідси його почесне прізвисько “Другий учитель”) і Платона. Його праці вплинули на Ібн Сіну, Ібн Баджу, Ібн Туфайля, Ібн Рушда, а також на філософію і науку середньовічної Західної Європи. Йому приписують створення Отрарської бібліотеки.

Учений залишив багату наукову спадщину – понад 200 трактатів, що охоплюють філософію, логіку, етику, метафізику, лінгвістику, природознавство, географію, математику, медицину, музику і багато інших сфер. Аль-Фарабі зробив величезний внесок у розвиток математики, астрономії, фізики та природознавства.

Він вивчав логіку і природознавство, медицину та іноземні мови, захоплювався музикою. Невідомо, хто став учителем допитливого інтелектуала. Аль – Фарабі самотужки дістався Багдада. На той час це місто було місцем зосередження культури, науки та мистецтва.

З оригінальних праць Фарабі найвідомішими є трактат “Перлини премудрості”, “Трактат про погляди мешканців доброчесного міста”, “Філософські трактати” та “Велика книга про музику”, яка принесла йому популярність у Середньовічній Європі.