Силогізм – це різновид міркування, у якому дві посилки, що зв’язують суб’єкти (підмети) і предикати (присудки), об’єднані загальним (середнім) терміном, що забезпечує замикання понять (термінів) у висновку.

συλ-λογισμός “підсумовування, підрахунок, умовивід” від συλ- (συν-) “разом” + λογισμός “рахунок, підрахунок; міркування, міркування”) – дедуктивний умовивід, який складається з трьох простих атрибутивних суджень: двох посилок і одного висновку. Приклад силогізму : Кожна людина смертна. Сократ – людина.

Видами дедуктивних умовиводів є також скорочені, складні та складноскорочені силогізми. Чисто умовним називається умовивід, обидві посилки якого є умовними судженнями.

Силогі́зм (ін. -грец. συλ-λογισμός “підсумовування, підрахунок, умовивід” від συλ- (συν-) “разом” + λογισμός “рахунок, підрахунок; міркування, роздуми”): Силогізм у широкому сенсі – дедуктивний умовивід.