Притирання – оздоблювальна операція механічної обробки з метою припасування головним чином деталей, що працюють у парі (наприклад, клапан – сідло клапана). Під час операції з оброблюваної поверхні деталі знімається шар матеріалу за допомогою абразивних зерен, вільно розподілених у пасті або суспензії.

Притирання полягає в обробці металевої поверхні абразивними зернами, вільно розташованими між взаємно рухомими поверхнями. Одна з поверхонь є провідною (притир), її виготовляють із м’якшого матеріалу, ніж матеріал оброблюваної поверхні ущільнювача.

Притирання і доведення є чистовими оздоблювальними операціями під час обробки поверхонь. Точність, що досягається при цих видах обробки, становить 0,001-0,002 мм.

Основним інструментом для притирання або доведення є притири, форми яких повинні відповідати формі поверхні, що притирається. Притири виготовляють із м’якого дрібнозернистого чавуну, міді, латуні, бронзи, свинцю тощо. У робочу поверхню притира вдавлюють абразивний порошок або пасту.