Дирижаблі та аеростати військові використовували ще в Першу світову війну для розвідки та оборони. В останньому випадку аеростат закріплювався високо в небі. Небезпеку для противника становив трос, що з’єднує надутий газом балон і землю, адже його майже не видно на великій швидкості і, тим більше, вночі.
Аеростат ширяє над землею за рахунок дії сил виштовхування. При цьому щільність об’єкта має бути меншою або порівнянною з атмосферним повітрям. Традиційні апарати включають оболонку з водневим і гелієвим наповненням.
Дирижабль являє собою літальний апарат, який піднімається в повітря за рахунок сили Архімеда. У повітря дирижабль піднімається за тим самим принципом, що і повітряна куля: в його куполі міститься газ, який легший за повітря. Зазвичай для цих цілей використовують водень або гелій.