Основні землі поміщиків перебували в центральних губерніях Європейської Росії та на Україні; у Сибіру поміщиків практично не було. Майновий стан поміщиків був дуже неоднорідним. Основним показником їхньої спроможності в 1-й половині XIX століття було душевволодіння.

Поміщик – дворянин – землевласник, який володіє маєтком, вотчинник у Росії кінця XV – початку XX ст. Дворяни – взяті на службу при дворі князя вихідці з молодшої дружини, які виконували військові, господарські та грошові доручення за право користуватися земельним наділом разом із закріпленими за ним селянами.

Поміщик – дворянин-землевласник, який володіє маєтком, вотчинник у Росії кінця XV – початку XX ст.

За документом поміщики отримували право звільняти кріпаків поодинці та селищами з видачею земельної ділянки. Але за свою волю селяни платили викуп або виконували повинності. Відпущених на волю селян називали “вільними хліборобцями”.