У багатьох народів магічним символом було вічнозелене хвойне дерево, яке ще в стародавній Елладі вважалося священним. Ялину особливо шанували стародавні германці та їхні нащадки. Вони називали її “царицею германських лісів” і на Новий рік прикрашали шматочками кольорової тканини, свічками та яблуками, проводили обряди навколо стовбура.
Так, прототипом сучасного процесу прикрашання ялинок став стародавній обряд німецьких язичницьких племен, які вірили в злих духів і намагалися задобрити їх частуваннями, що вішали на ялини. Німецький богослов і реформатор 15 століття Мартін Лютер став одним із перших, хто зародив традицію прикрашати ялинку.
Різдвяна ялинка являє собою хвойне дерево (ялина, ялиця, сосна) або штучну його імітацію, прикрашене гірляндами, спеціальними ялинковими іграшками та свічками або лампочками. Встановлюється на час проведення свята в будинках і на вулицях. У радянській культурі аналогом слугувало новорічне дерево.
Головним символом Нового року є ялинка.